"ШІ усюди!". Що робити?

Розвиток суспільства можна розглядати різними методологіями. Я поділюся своїм баченням розвитку суспільства, торкнувшись штучного інтелекту і адаптації до нього як однієї з багатьох революційних технологій. Тут буде моє спрощене бачення для того, щоб вам було цікавіше читати, а мені було простіше писати.

Не буду розказувати про те, що таке штучний інтелект (або штучка інтелект, як я його часто називаю), бо більшість і так має уявлення, що це таке, тому скажу лише очевидне і важливе для цієї статті: це інструмент, технологія, засіб для досягнення цілей людини. Безсумнівно, це потужна і розумна річ, доволі незалежна у прийнятті рішень у багатьох задачах, але поки що не самостійна. Штучному інтелекту все ще потрібна людина. Йдеться навіть не про “експерта”, а про людину, котра надає сенс.

У людства завжди будуть проблеми сучасності. Для цього суспільство, як єдиний організм, постійно створює нові інструменти для вирішення чи спрощення цих проблем. Вогонь, мова, писемність, колесо, архітектура, сільське господарство, фізика, медицина, електрика, комп’ютерні та квантові технології - врешті-решт, штучний інтелект. Усі ці технології люди вигадали для людей. Можливо, окрему інтерпретацію якоїсь із них запропонувала одна людина, але ітеративна адаптація завжди відбувається всім суспільством.

Кожна нова технологія (за деяких винятків) підвищує загальну ефективність суспільства. Як приклад, “індустріальна революція” дала здешевлення великої кількості товарів, підвищення ефективності заводів, скорочення потреби у грубій фізичній праці.

Як інший приклад: “Комп’ютерна революція” дозволила зберігати велику кількість знань та даних і більш-менш їх аналізувати, опрацьовувати. При цьому комп’ютерна революція дала доступ великій кількості людей до більшого набору сервісів та послуг і підвищеної конкуренції, як наслідок, кращої якості цих послуг. Майже в кожному випадку “революційні технології” призводили до збільшення ефективності суспільства в довгостроковій перспективі, але в той же час до перерозподілу потреби та знань.

Революція штучного інтелекту дозволяє аналізувати велику кількість даних ще краще та знаходити зрозумілі (це важливе слово тут) сенс або безсенсовність в різних типах даних. Чому “зрозумілі”? Тому що зрозумілість приходить від людини. Бо людина оперує інструментом і шукає застосування. В будь-якому випадку інструмент виконує функцію “бути застосованим людиною”, навіть якщо цей інструмент працює в “agentic” режимі і “fully autonomous”. Поки що тільки людина надає сенс існуванню штучного інтелекту. Навіть якщо дехто іноді може не усвідомлювати кінцевих задач і просто “використовую штучку інтелект, тому що просто”, все одно кінцева мета існує, і інструмент існує, поки інструмент напростіше (найефективніше в поєднанні із цінностями суспільства) допомагає досягти кінцевої мети.

Я не стверджую, що все завжди позитивно (але вірити треба). Будь-яка революція, окрім підвищення ефективності, приносить і короткострокові негативи: перерозподіл професій, зміни звичок, нові фізичні, психологічні й ментальні проблеми. Такі проблеми стають проблемами сучасності, котрі будуть вирішені за допомогою інших ще невідомих нам інструментів та революцій.

“Павло, так а що ж робити із штучним інтелектом, котрий усюди?”, - Нагадаєте ви мені, а я скажу: “жити і адаптовуватися”. Зараз ти, мій читачу, у фазі адаптації. Твоє, моє, будь-чиє життя - це постійна адаптація, незалежно від революції. Покайфувати, постраждати, отримати досвід, відпочити - адаптувався.

Якщо відповідати практично - час виходити із зони комфорту (“навіщо його створювати, якщо треба виходити?” правда?) і розвивати те, що “не ваша справа”: управління проєктами, задачами і людьми, дослідження сенсу та користі.

Для технічних людей технічна експертиза більше не є достатньою умовою цінності - вона стає базовим рівнем, який є у всіх. Для творчих людей ваша творчість сама по собі більше не захищає вас від конкуренції з AI, а захищає ваше розуміння того, навіщо ви щось створюєте, для кого і з яким ефектом. Те, що відрізнятиме вас від моделі - це здатність розуміти бізнес-контекст, відчувати пріоритети і бачити сенс за кожною задачею. У новому середовищі виживе не той, хто знає найбільше синтаксису чи кольорів, а той, хто зуміє взяти декілька інструментів - AI, дані, процеси, людей - і зібрати з них єдину працюючу систему, котра має сенс. Так було завжди, а зараз буде неймовірно виражено.